Стыд и срам by Shameless

Иногда я задумываюсь - а кто смотрит все эти сериалы?! А потом вдруг попадаю на больничное, нагугливаю какое-то случайное название и за неделю отсматриваю все сезоны и начинаю ждать выхода продолжения, которое запланировано как обычно, только через полгода.

Кино под открытым небом: Фильм Пустота

Иллюстрация Umka Estebanovna

"Сегодня смотрим канадскую комедию о 2-ух друзьях. Не буду рассказывать, чем всё закончится, как я сделал в прошлый раз, но знайте, что они останутся в живых!" - сказал Артур Белозеров и запустил проектор. Так начался очередной вечерний кинопоказ в LabGarage, который организовал в Киеве кинотеатр под открытым небом.

Великий Гэтсби или Почему большие вечеринки так интимны?

Тепер для мого блогу буде писати Yuiti Galyord. Тому чекайте цікаві статті про кіно, музику та чоловічу моду вже  зовсім скоро!

Наконец, спустя месяц после премьеры, я добрался к самому обсуждаемому в этом году фильму - "Великий Гэтсби". Я умышленно затягивал с его просмотром, потому что небывалая маркетинговая активность вокруг фильма наталкивала на мысль, что из многомиллионного бюджета львиная доля была потрачена именно на его раскрутку. 

I dream to watch Portlandia

Портляндія - серіал про весь прекрасно-дивний світ. Божевільні скетчі, схожі на перероблені, викинуті білі папірці креативщиків. Всі їх найбредовіші ідеї, зім"яті, зписані аркуші і фантастичні сюжети тут. Кожних 5 хвилин опиняєшся в новій шизофренічній ситуації.
У мене, наприклад, все працює за таким сценарієм: я не знаю, що буде далі.
Серіал, шо спонукає мене на експеременти (і над собою теж).

1 day

Перший день нового року. Перший день життя. Перший день подорожі. Перший день змін. Перший день свята.
У мене було дуже багато перших днів. Кожен раз вони були різними. Але у них всіх є дещо спільне - це початок, азарт, очікування, невідомість і радість, що все буде по-новому і життя буде рухатись в іншу сторону.

Сьогодні теж перший день. Новий місяць, холодний, лютий і такий короткий.

"Остання казка Рити"/ нереальна реальність

Останнім часом я постійно надихаюсь - людьми або ж їх творіннями, найчастіше це подвійне поєднання. Це прекрасне та несамовите відчуття, коли хочеться творити і знати, що на тебе вплинула конкретна дія певної людини або ж сама вона.
Місяць божевільно-прекрасних людей. І  я впевнена, що лише несамовитість і робить їх цікавими для мене.
Сьогодні я все ж дійшла до нового перегляду фільму Ренати Літвинової "Остання казка Рити".
Мене не цікавив сюжет, мене зачарувала картинка, така абсурдна історія-фантазія, з прекрасними актрисами, костюмами, декораціями, антуражем. Історія моїх власних снів, таких сповнених казкових героїв, але не по-дитячому складних, заплутаних, нестриманих та абсурдних.

OIFF: Woody Allen. To Rome with love

цікава система перегляду кінофільмів була на Одеському кінофестивалі - ранкові та вечірні. і навіть тоді, коли я не встигла піти на ранковий сеанс через сон, лінощі чи море, я завжди мала гарну можливість сходити ввечері.

на такий майже нічний сеанс я потрапила. це був фільм Вуді Аллена "Римські пригоди".

здається мені, що режисер хоча і був саркастично-іронічним у своїх діалогах та і смішив постійно, все ж звернувся до надто типових стеріотипів, що наврядчи розкривають образ справжнього італійця. набір історій про вигаданих персонажів. кумедно, але не надто вражаюче.

схожу думку підтвердив журналіст з Берліну Андреа - корінний житель Риму,- посміятись можна, але відсоток правдивості надто низький. для італійця навіть трішки образливо.

після перегляду фільму, я була в надто припіднятому настрої і швиденько побігла дізнаватися думку присутніх на кінопоказі. звісно, найбільше потішив "дизайнер" Санатан своїм незнанням кінематограрфу і Аллена в тому числі ( але він не забув додати, що знімався у 2 фільмах)).

висновок: фільм вартий для перегляду, але Аллен став банальним і дуже сподіваюся, що його епопея з історіями про міста скоро завершиться.

OIFF: "ДухLess" та сексапільний Данило Козловський

найпрекрасніше в кінофестивалі - це звісно кіно, але є ще один вагомий плюс. це можливість побачити і познайомитися з кіноакторами та режисерами.
на жаль, з головним героєм фільму режисера Романа Пригунова "Духless" Данилом Козловським я особисто не познайомилася. він поїхав до далекої Москви, а на вечірці відкриття мене ще не було.

OIFF: Peter Greenaway. Cinema is dead

з 14 по 21 липня я занурювалася в світ кіно, тусовок, спілкування з кінорежисерами, операторами, сценаристами і просто цікавими одеситами.
я отримала акредитацію на 3 Одеський міжнародний кінофестиваль як незалежний блогер. мені це вдалося не з першого разу: спочатку я отримала відмову - мотивація проста - я не штатний працівник, але... написавши довгого листа - що блоги зараз рулять, через хвилину отримала позитивну відповідь.
приїхавши 14 липня до Одеси, одразу отримала свій гарненький бейдж і пішла на свій перший прес-показ фільму "Зламані" (потім на афтепаті познайомилася з головним героєм Кілліаном Мерфі).

OIFF.Санатан і хто такий Вуді Аллен?

всім привіт!
пишу свого листа з чарівної, ні магічної Одеси, де все прекрасно і де відбувається кінофестиваль.
тут неймовірно - покази, кінозірки, майстер-класи, Пітер Грінуей...
я знайомлюся і надихаюся. і так, зустрічаю дуже дивних персонажів. один із таких істинний володар гламуру дизайнер Санатан. зустрівшись з ним після показу нового фільму Вуді Аллена "Римські пригоди", я захотіла дізнатися про його враження після перегляду.
і я була приємно здивована, що Санатан не знає, хто такий Вуді, хоча сам знімався в 2 фільмах (цікаво було б подивитися!).
вкінці бесіди ми з дизайнером навіть подружилися і він пообцяв дати свою сукню на червону дорожку у вечір закриття! це буде бомба!!!