Час хоча і йде, але не написати про фестиваль Ilovekiev, я не могла. Все розпочалося ще вдень, відчуття того, що вечір буде довгим та насиченим переслідувало ще з обіду.
Зпершу я планувала завітати на відкриття "Книжкового Арсеналу", та про запрошення на подію дізналася лише перед входом, тому варіант був лише один - пити шампанське з подружками перед концертом Mujuice, якого я чекала більше місяця.
Дякуючи тому, що маю блог, я легко отримала акредитацію, що було дуже приємно і просто. Тому два дні я ходила з браслетиком і посмішкою.
Mujuice - почали без запізнень, чотири хлопці замість одного як я весь час собі думала, всі такі московські хіпстери в шортах, кедах та вузьких штанях. Чесно, коли я почула першу пісню "Юность", одразу зрозуміла, що щось не так. Наступна композиція була не кращою, Рому майже не було чути, звук був жахливим, а публіка ще гіршою. Всі стояли майже без емоцій і біля мене ніхто не танцював. Це не заважало мені танцювати і викрикувати слова всіх пісень. Як справжній фестивальщик, я знаю, що таке емоції від концертів.
Після концерту був Хліб та афтепаті, ніяких списків і нічого цікавого. Якась була дивна музика і нецікава публіка, тому я обрала дещо інші розваги, якими і закінчився мій вечір.
__________________________________________________________________________________
Другий день Ilovekiev розпочався у мене ввечері, тому я наврядчи можу поділитися якось особливою інформцією про інсталяції, маркет чи покази. Але це і не є головним. Адже було атмосферно і приємно зустрітися з друзями.
Зпершу я планувала завітати на відкриття "Книжкового Арсеналу", та про запрошення на подію дізналася лише перед входом, тому варіант був лише один - пити шампанське з подружками перед концертом Mujuice, якого я чекала більше місяця.
Дякуючи тому, що маю блог, я легко отримала акредитацію, що було дуже приємно і просто. Тому два дні я ходила з браслетиком і посмішкою.
Mujuice - почали без запізнень, чотири хлопці замість одного як я весь час собі думала, всі такі московські хіпстери в шортах, кедах та вузьких штанях. Чесно, коли я почула першу пісню "Юность", одразу зрозуміла, що щось не так. Наступна композиція була не кращою, Рому майже не було чути, звук був жахливим, а публіка ще гіршою. Всі стояли майже без емоцій і біля мене ніхто не танцював. Це не заважало мені танцювати і викрикувати слова всіх пісень. Як справжній фестивальщик, я знаю, що таке емоції від концертів.
Після концерту був Хліб та афтепаті, ніяких списків і нічого цікавого. Якась була дивна музика і нецікава публіка, тому я обрала дещо інші розваги, якими і закінчився мій вечір.
__________________________________________________________________________________
Другий день Ilovekiev розпочався у мене ввечері, тому я наврядчи можу поділитися якось особливою інформцією про інсталяції, маркет чи покази. Але це і не є головним. Адже було атмосферно і приємно зустрітися з друзями.
модель Насті Василишиною з кублом на голові
а ось і дизайнер з прекрасною моделлю
відомі тусовщики з дизайнером Русланом Корсіновим
мій друг Женя з крутою дівчиною Молоковою
власниця бутіка WORKSHOP Olena Goldakovskaya з улюбленим дизайнером Русланом
улюблениця всіх - Даша Шаповалова
все ж потрапила на показ Pascal
мої яскраві подружки на показі
а потім ми знайшли машину і просиділи там 2 години. нам було дуже весело.
а закінчився вечір концертом, точно не знаю кого.
Все було мило і затишно, але минулого року програма була більш насичена і цікава. Тому краще залишити 2 дні - тоді можна буде більше вмістити різних дійств. Мені, звісно, сподобалося, але я була не у захваті. Тому давайте організатори - наступного року зробіть щось зі звуком!
Умка, а чем ты занимаешься в жизни? Чем зарабатываешь в целом?
ВідповістиВидалития арт-директор мережі "Егоїсти" та гід-мистецтвознавець в ПінчукАртЦентрі.
ВідповістиВидалитишкоди, що я не бачу хто ти)