плівкове літо.

я фотографую на плівку вже більше 5 років. у мене вдома купа роздрукованих фотографій різних форматів, з різних подорожей і з різними людьми.
чому я не зробила до цього часу виставку? чесно, мені страшно.
страшно від того, що мене будуть оцінювати, що з цього нічого не вийде, що ніхто не прийде на відкриття...

кожне літо для мене особливе. це було перше, що я провела в місті. я ніколи не проводила в Києві літо. на щастя, це було прохолодне і приємне. зазвичай, я на морі. всі 3 місяці. а тут не склалося. але ж було шалено, дико, пристрасно і прекрасно.

люблю згадувати...

    коли мені сумно, я можу нафарбуватися. того вечора я вирішала зробили собі чорні губи. як мило зауважує мій чоловік, - цю фотографію потрібно ставити біля цукерок, щоб дітей відлякувати)

    на морі завжди добре. мис Айя

    Сімеїз і мій улюблений камінь, з якого відкривається неймовірний вигляд на безкрайнє море

    їздила до Львову. грілася у кафешках

    сумую за літом

    була у мене довга подорож з татом до бабусі. тоді я вкрала соняшник на полі, слухала шансон і голосно співала

    одне з найкращих місць в Криму

       а це моє улюблене дерево

    з Русланом і Женьою багато гуляла влітку

    Артур - ще одни мій дружок

    сімейне фото на пам'ять. це було 3 місяці тому, а відчуття, що пройшла ціла вічність

   шкода, що літо пройшло