Минулого року на відкритті Art Kyiv contemporary у мене було якесь дике бажання вести себе вульгарно – я змішувала алкоголь, їжу і людей. Цього разу я навіть не стояла в черзі за безкоштовною випивкою, - а для чого? Що мистецтво стане мені ближче чи оточуючі стануть відкритішими?
я вважаю, що такий реалізм вже неактуальний останніх років 20. але цей соковитий томат викликає у мене дуже приємні спогади, а ще ж наступне літо все буде з овочевими принтами в одязі. чекаю не до чекаюся Китай останнім часом надихає багатьох митців. китайців вже скоро стане 2 млрд. скоро всі станемо ними!
Тому я винайшла для себе кращу форму на вчорашній вечір відкриття – поспостерігати за усім, що відбувається і ні з ким не знайомитися. Звісно, мені це не вдалося. Знайома навіть нову цікаву зайнятість запропонували, а про нових приятелів навіть не буду згадувати. Хоча ні, згадаю – 2 симпатичні кудряві дівчини на фоні чорношкірих красунь з фотографій – змусили мене таки зламати правило вечора.
Про саме мистецтво я цього разу розповідати не хочу, навіть фотографій будуть не підписані. Краще напишу свою інтерпретацію, а то набридло писати суху анотацію і авторів теж можу вигадати, звісно, якщо захочу.
дівчата - постійні відвідувачки творчих заходів. люблю з ними розмовляти
а ще класно було дивитися, як дорослі каталися на самокатах. одна з найприємніших миттєвостей на виставці
а тут вони паркувалися і, мабуть, обмінювалися наступним планом дій
романтична гойдалка для двох - не лише прекрасний витвір художника, але і дуже корисна річ в побуті
біля цієї інсталяції дизайнерка Яся Хоменко залишилася надовго. вона навіть на виставці сучасного мистецтва знайшла одяг. мабуть, у дизайнерів це в крові
радянські картинки з кожним роком стають все актуальнішими. ми забуваємо - як результат стає цікавіше згадувати
маштабна робота японського митця. одна робота про весь світ. вразив маштаб і цілісність, якийсь фікальний вибух оточуючої реальності. доларова субстанція з явно вираженим сексуально-брутальним підтекстом
паралельна реальність відкриття - пусті келихи
а ось ще яскравий приклад любові до СРСР
вони так і не встояли та вдягнули ці армійські піджаки
зображення таких дітей мене лякають, трішки
інсталяція "жива модель на фоні незрозумілого колажу та сміття"
робота Данііла Галкіна розкриває тему дитячої сексуальності. гарні в нього ідеї
лава чорного кольору, що витікає з білої стіни. я довго стояла біля роботи
ааа я згадала кого нагадала мені ця дівчина. мультфільм про 101 далматинця. негативна героїня вдягалася саме так
розмита Жанна Кадирова
Антон Мухарський виглядає в стилі свого жлобарту
мавпа здалася мені дуже симпатичною
скульптура навіяна епохою диско і жовта Катя Осадча на задньому плані
гарний спосіб позбутися домашніх шкідників чи нав'язливих родичів
затишне було відкриття. але добре, що потім я поїхала на дн в бар "штани". приємніше було там.
Немає коментарів :
Дописати коментар