Подорож у мене так часто починається з якогось непорозуміння. Такої маленької перешкоди як відсутність квитків Симфорополь-Донецьк, а літак вже наступного дня о 13, і гроші не повертають. Як результат – третя полиця. Одразу скажу, - після такого мені вже нічого не страшно, навіть одного чарівного дня втекти на безлюдний острів. Це було дико і страшно – думала, що впаду всю ніч.
А що Донецьк? Ніколи там не бувавши, особливо повертатися буде мені ні за чим. Не вразило місто, вразив вокзал, а ось аеропорт – нічого так. Не зовсім жахливо +1.
В Стамбулі я та мій бойфренд (він буде на багатьох фотографіях, в ролі моделі) оселилися в дуже затишному хостелі ChilloutPapillon Hostel. Як ми його шукали, це також велика історія, в результаті двоє пересічних стамбульців самі підійшли і врешті решт, знайшли нам наше помешкання.
Там було гарно, всередині все було різнокольорове, багато графіті і малюнки на стінах, а ще приємні жителі і ресепшн. Кімната була така, з великим ліжком і виглядом на частину міста. З терасою на даху, де ми пили вечорами пиво і їли смажену кукурудзу.
Подорожувати з моїм коханим саме задоволення – перші дні він знає, куди іти і що робити: що обов’язково скуштувати, де побувати, на що подивитися і, звісно, такі приємності, як відправитися з Європи в Азію, не забути про Бієнале.
А що Донецьк? Ніколи там не бувавши, особливо повертатися буде мені ні за чим. Не вразило місто, вразив вокзал, а ось аеропорт – нічого так. Не зовсім жахливо +1.
В Стамбулі я та мій бойфренд (він буде на багатьох фотографіях, в ролі моделі) оселилися в дуже затишному хостелі ChilloutPapillon Hostel. Як ми його шукали, це також велика історія, в результаті двоє пересічних стамбульців самі підійшли і врешті решт, знайшли нам наше помешкання.
Там було гарно, всередині все було різнокольорове, багато графіті і малюнки на стінах, а ще приємні жителі і ресепшн. Кімната була така, з великим ліжком і виглядом на частину міста. З терасою на даху, де ми пили вечорами пиво і їли смажену кукурудзу.
Подорожувати з моїм коханим саме задоволення – перші дні він знає, куди іти і що робити: що обов’язково скуштувати, де побувати, на що подивитися і, звісно, такі приємності, як відправитися з Європи в Азію, не забути про Бієнале.
центральна вулиця Istiklal в перший же вечір потішила дивною кострукціює на будинку. а ще там періодично з'являлося зображення і прекрасний шум звуків.
вигляд з мого вікна. ранковий
перша фотографія разом. ненайкращий ракурс
там все так упорядковано; ряди газет, фруктів, солодощів та інш.
перший день. пішли пити каву у Старбакс, нічого особливого я не відчула, коли пила цей напій, а от ходити з паперою склянкою мені сподобалося.
там так багато овочів та фруктів. інжир був моїм фаворитом!
Galata tower - я не фанат туристичних місць, але хіба у мене був вибір?
ця смакота була постійно поруч, такі солоно-солодкі бублики з кунжутом.
прекрасний ракурс.
чесно, я боюся висоти і не люблю туристичні вигляди, але це було дуже гарно. величезний Стамбул. краса.
2!
такий атракціон наздогнав нас сам. там була ще ціла пригода, але довго писати.
не пам'ятаю назву цієї мечеті, але це було перше місце, де я не могла зрозуміти, що зі мною. так було дуже магічно, а їх молитовні співи. хочеться ще туди.
кукурудза за 1 ліру
Азія. незвична країна! (відчуття, що на другому континетні немає. просто знала собі і все).
незрозуміла якась у мене реакція.
повертаємося до Європи.
чайки переслідували наш пароплав.
відео і фотографії ми знімали постійно
і куди ж без турецького прапору і моря.
далі буде... ще 100 фотографій, не залишу ж я все просто так.
Стамбул-Стамбул! Влюбился прям! Мультинациональный мультивалютный мультимиллионный европейский мегаполис!
ВідповістиВидалити