Другий день Гогольфесту був наповнений дощем, смачною масалою, повільними переміщеннями по
павільйону та очікуванням: концерту, музикантів, танців, тепла. Все відбувалось
надто повільно, розтягнуто та зсунуто в часі та просторі.
Виступ ДахаБраха
та Карбідо був, мабуть, найочікуванішою подією вечора, яка, на жаль, особливо
не потішила, а скоріше залишила байдужою, не дивлячись на цікаве поєднання року
та етнічних мотивів.
Для мене музика
ДахиБрахи асоціюється з теплим приміщенням театру «Дах», де можна зручно сісти
на приємній ковдрі, дивитись в очі виконавцям і мріяти про щось своє. Але
холодний та мокрий ангар на Видубачах є повною цьому протилежністю, музика була
дуже спокійно без танців та запалів (лише на останній пісні на біс всі почали
підтанцьовувати в такт музиці), а люди навколо мали відсутні погляди.
Немає коментарів :
Дописати коментар