ТВ або мої пригоди по ту сторону блакитного екрану


У мене немає телевізора вже 8 років та 2 місяці. Ні, я не рахую. Просто добре памятаю ті часи, коли дивилася серіал «беверлі хілз 90210» чи «секс і місто». Тоді це мило і не навязливо, але уявити себе зараз кожного вечора біля блакитного екрану практично нереально.

Тому ТВ – для мене це якась паралельна реальність, яка ніби існує, але десь дуже далеко від мене. Та останнім часом мене почали часто запрошувати зніматися в різних передачах. Не можу сказати, що мені було противно чи неприємно. Сам процес зйомки набагато захоплюючий ніж картинка на екрані.

А от вчора я та Настя брали участь в розважальному шоу. Такий досвід у мене перший. Основний та мотивуючий момент – поексперементувати над собою, опинитися у нестандартній ситуації і, звісно, отримати гроші та трішки телевізійної відомості. Бо останнім часом мене починають впізнавати різні люди – в таксі, мої сусіди в будинку.

макіяж - для мене слово іншомовного походження, але це дуже приємно 


і потім я навіть собі більше подобаюся

нас було 3 героїні. Настя і друга дівчина були мною. а журі не повинно було вгадати, де справжня Умка

в гримерці нам не було сумно. веселилися як могли!



    нафарбовані і познайомившись з усіма, ми були готові до шоу

    із 4 суддів в журі лише 1 вгадав, де справжня я. всі інші вирішили, що Умка - це Настя. що ще раз підтверджує факт, що ми сестри

це якісь відомий шоумен, але не можу пригадати як його звати. а гуглити якось зовсім ліниво

    а ось і назва шоу

    Настя - як найкраща брехуха потрапила у суперфінал і виграла немало грошенят. вже чекаю не до чекаюся, коли вона мене запросить в ресторан!


    іншими учасниками були: водій маршрутки-джентельмен та жінка-футбольний арбітр


коли ця програма вийде в ефір, мені точно зателефонує мама і скаже, що я знову представилася не справжнім ім'ям і що за жахлива у мене зачіска і чому я знову вдягнула одяг з секонду...

2 коментарі :

  1. мені теж сподобався, це краще ніж зі мною якось зробили для передачі на 1+1. чорні очі і темні губи. я була схожа на тихоокеанського монстра!
    а тут, ніби все було яскраво, але пасувало мені. я так ще весь вечір ходила по-місту. почувала себе незвично.

    ВідповістиВидалити