Довгі, неймовірно довгі та прекрасні дні йдуть. Скоро літо, море і відпочинок. А поки можна насолоджуватися різноманітними подіями, ходити на них і знайомитися.
Ось нещодавно я повернулася з відкриття Фестивалю Європейського кіно, що стартував в кінотеатрі «Київ» 26 травня і буде тривати цілий тиждень. Сьогодні звісно була офіційна частина з фуршетом, на який я спізнилася. Я прийшла туди одна і почувала себе досить комфортно, але влазити в розмови послів я чомусь не захотіла. Фотографувати в холі якось не хотілося, вина не було, тому я вирішила швиденько зайняти своє місця і зосередитися на показі.
З інформації, яка лунала з мікрофонів від організаторів Фестивалю, я дізналася, що це вже втретє Європейське кіно показується в Україні, а цього року буде розкрита тема актуальних соціальних та політичних подій у світі, не обмежуючись лише Європейським Союзом. А ще важлива нова річ для мене – це поняття «копродукції» - яке стало тенденцією в сучасному кіно.
На Відкритті був представлений фільм «Жінки без чоловіків» Ширін Нешат, що був нагороджений призом за найкращу режисуру на Венеціанському МКФ.
Звісно, назва феміністична, але фільм настільки тендітний. Декілька героїнь, долі яких перетинаються під різними кутами, досить містичні сцени і закони мусульманської релігії (фільм переносить в 50-ті роки в Іран, де і знімалися всі сцени). Через призму різних жінок розкривається складне їх становище і неможливість бути собою.
Неймовірно гарні кадри, з особливо чуттєвими образами змусили мені зануритися у прекрасний світ природи та жіночої краси.
Коли ж я поверталася додому – то всі люди здавалися мені героями фільму.
Немає коментарів :
Дописати коментар