Про Оленку та її вечірки, я можу писати дуже багато. Кожного разу, - це щось новеньке і цікаве, а ще ці її постійні вигадки. Свої кольорові вечірки вона почала проводити давно: вони були різні і всіх можливих кольорів, - від зеленого, золотого та срібного, до синього та рожевого.
Про «рожеву вечірку» Оленка розповідала дуже багато різних історій – у неї було день народження, яке вона перенесла із зима у літо, щоб усі могли вдягнути цікавий одяг. Це було років 10 тому і рожевий тоді був не в моді, тому всі гості мали бігати по барахолках у пошуках дрес коду.
Оленчин тато був теж у всьому рожевому і з маленьким фотоапаратом, тому всі гості думали, що він американський фотограф; а ще були рожеві фламінго, шампанське і вся іжа.
Основна ідея таких вечірок – розфарбувати у бажаний колір все – від одягу, до канапок. Оленка розповідала, що навіть хліб можна зробити червоним, якщо дуже захотіти.
18.12 зібралася дитяча тусовка. Було відчуття, що діти були всюди. Чесно, мені вже набридло спілкуватися лише з дорослими, а ось погратися з дітками, - дуже приємно і весело.
Найбільше мені сподобалася фраза моєї подруги Софії: «Налийте мені бігом вина, а то я не спала 3 дні!», - це сказала мама двої чудових діток!
Оленка вже підготувалася до свят
тому у неї не одна ялинка - а цілий 2
та кухонні приладдя
Олександр - старший син моєї подружки Софійки
Нестор - син художниці Ксенії Гнилицької
прекрасна мама двох гарних дівчаток - Марти та Зої
Софійка, яка все ж добралася до вина
Ксеня Гнилицька
борщ-пюре став гарним завершенням вечора, бо далі я побігла на концерт Андруховича в Консерваторії
